Take a fresh look at your lifestyle.

Відповідь Польщі: у Львові презентуватимуть книгу про Гуту Пеняцьку

408

У середу, 18 листопада, о 15.00 у конференц-залі Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника (вул. В.Стефаника, 2), відбудеться презентація книги історика Дмитра Чобота «Загибель Гути Пеняцької 28 лютого 1944 року. Книга перша. Трагедія». Дослідження розвінчує міфи про геноцид поляків у час Другої світової війни.

Чобіт
Дмитро Чобіт

У заході візьмуть участь:

  1. Дмитро Чобіт, автор книги.
  2. Андрій Щекун, директор видавництва «Українська культура».
  3. Микола Литвин, доктор історичних наук, професор, рецензент книги.
  4. Богдан Якимович, доктор історичних наук, професор, рецензент книги.
  5. Андрій Боляновський, доктор історичних наук.
  6. Степан Гелей, заступник голови НТШ.
  7. Всеволод Іськів, громадський діяч.
  8. Володимир Парубій, громадський діяч.
  9. Григорій Чопик, перекладач синопсису книги польською мовою.
  10. Іван Теплий, перекладач синопсису книги англійською мовою.
  11. Олег Панькевич, депутат Львівської обласної ради від ВО “Свобода”.
  12. Ігор Калинець, шістдесятник, поет.
  13. Ярослав Кендзьор, керівник авторської програми.
  14. Микола Пасічник, науковець.
  15. Михайло Косів, письменник.
  16. Оксана Бундяк, науковець.
  17. Святослав Шеремета, науковець, директор КП ЛОР «Доля».
  18. Іван Сварник, науковець, директор Львівської обласної універсальної бібліотеки.
  19. Ігор Іскра, внук очевидця подій пов’язаних із Гутою Пеняцькою.
  20. Леонід Кривизюк, науковець, Академія сухопутних військ.
  21. Степан Турчак, науковець, Академія сухопутних військ.
  22. Володимир Бадяк, науковець,  Академія мистецтв.
  23. Андрій Чобіт, директор Бродівської друкарні.
  24. Микола Посівнич, кандидат історичних наук.
  25. Ярослав Онищук, доктор історичних наук, Львіський національний університет ім. Івана Франка.
  26. Михайло Галущак, кандидат історичних наук.
  27. Ростислав Сосса, науковець (ЛНПУ).
  28. Михайло Романюк, кандидат історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича.

Запрошено також представники влади Львівської області, Львівського відділення ОБСЄ, Генерального консульства Польщі у Львові, римо-католицького духовенства, газети «Кур’єр галіційський».

Вхід за попередньою реєстрацією за номером телефону – 0663652431 (Дмитро).

Посвячення меморіальної таблиці українцям у с. Гута Пеняцька . На фото – капелан Михайло Греділь

Коротко про книгу:

        Науково-популярне дослідження відомого історика, письменника і краєзнавця Дмитра Чобота присвячене трагедії галицького села Гута Пеняцька, що на Львівщині. Гуту знищив гітлерівський окупаційний режим силами німецького війська у ході типової каральної акції. Причина полягала у тривалій співпраці місцевої боївки Армії Крайової з російськими партизанами, загоном НКВД, скоєння ними терактів, звірячі розправи над німецькими вояками з проявами жорстокого садизму та збройний опір німецьким окупантам.

Меморіальна таблиця українським жертвам у с. Гута Пеняцька

        У супереч сотням незаперечних фактів, польська сторона в особі найвищих керівників держави – президента, прем’єр-міністра, керівників сейму, урядовців, політиків, дипломатів, громадських діячів і навіть римсько-католицького духовенства останнім часом  розгорнула безпрецедентну кампанію абсолютно необґрунтованих і цілком надуманих звинувачень українців у геноциді поляків Гути Пеняцької.  Внаслідок небаченої антиукраїнської пропаганди неправди і наклепів у теперішній Польщі про Гуту Пеняцьку знає кожен поляк, в очах якого це село  стало символом трагедії польського населення Волині й так званих «кресів східних». Особливого розмаху польська пропаганда неправди, наклепів і ненависті набула впродовж останніх трьох років (2018-2020).

       Тобто трагедію Гути Пеняцької штучно перетворено на одну з найболючіших проблем  польсько-українських відносин.

Цьогорічне відкриття меморіальної таблиці українцям у с. Гута Пеняцька. Голова Об’єднання українок “Яворина” Ірина Сех та голова УПА “Воля” Іван Вовк покладають квіти

      Про те, що звинувачення українців не мають нічого спільного з історичною дійсністю свідчить праця Дмитра Чобота «Загибель Гути Пеняцької», яка охоплює 612 сторінок тексту. Написана  на основі матеріалів українських архівів і музеїв, вже опублікованих документів, свідчень польських і українських очевидців, мемуарів радянських партизанів, книга виснвітлює питання  передумов і причин трагедії галицького села Гута Пеняцька та перебігу  подій, пов’язаних із  його знищенням німецькими окупантами 28 лютого 1944 року. Особливо докладно, майже погодинно, відтворено основні події, які відбувалися  у Гуті Пеняцькій  в останні два дні її існування. Про них розповідається на 123 сторінках книги.

Виконуючи наказ окупаційного керівництва Генерал-губернаторства і дистрикту Галичина, воєнний злочин вчинила айнзатцгрупа «Рейнгольд» під керівництвом оберштурмбанфюрера СС Фрідріха-Вільгельма Бока, водночас і командира 4-ї поліцейської моторизованої дивізії СС, сформованої у Сілезії з тамтешніх німців, поляків і чехів.  Жодного вояка УПА та ні одного солдата дивізії СС «Галичина», як те неправдиво не раз стверджувала польська сторона, під час знищення Гути Пеняцької там не було.

Загальна назва дослідження «Загибель Гути Пеняцької 28 лютого 1944 року». Тепер презентується перша книга «Трагедія», друга під назвою «Фальсифікації, спекуляції, дійсність» і третя – «Очима очевидців, мовою документів» готуються до друку.

Понівечена інформаційна таблиця біля польського пам’ятника у с. Гута Пеняцька

Читайте також: Польський посол в Україні знову вдарив у штангу, – Кіпіані

Зазначимо, що у Гуті Пеняцькій встановлено два пам’ятника: українським та польським жертвам Другої світової війни. У 2017 р. під час урочистостей біля польського пам’ятника, поліцією було затримано свободівця, учасника війни та історика Михайла Галущака, який тримав червоно-чорний прапор та банер із фото зруйнованих українських могил у Польщі.

Справа дійшла до суду, але свободівця було виправдано. Після цього інциденту, учасники війни пікетували сесію Львівської обласної ради і домоглися прийняття рішення про вивішування на адмінбудівлі ради червоно-чорного прапора у пам’ятні для українського визвольного руху дні. Ініціативи з вивішуванням бандерівського стягу була підхоплена і іншими місцевими радами від Заходу до Сходу.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікований.