Take a fresh look at your lifestyle.

Поляки у Гуті Пеняцькій фальшують історію, – Галущак

739

“У Гуті Пеняцькій поляки мали свою боївку, яка нападала на німецькі підрозділи і німці зруйнували це село. Будь-яке приписування сюди українських націоналістів є фальшуванням історії”.

Про це Телеканалу НТА розповів кандидат історичних наук, свободівець Михайло Галущак, коментуючи недільні висловлювання у с. Гута Пеняцька (Бродівський р-н) представників польської влади щодо минулого цього населеного пункту.

Вшанували закатованих: українці й поляки згадали трагедію у селі Гута Пеняцька, де загинули сотні…

?Вшанували закатованих: українці й поляки згадали трагедію у селі Гута Пеняцька, де загинули сотні…????

Geplaatst door Телеканал НТА op Maandag 24 februari 2020

Зазначимо, що цього року у листі президента Польщі,якого зачитали під час недільних урочистостей, йшлося, що “українські солдати на службі у німців та націоналісти знищили близько тисячі осіб”, що “злочин у Гуті-Пеняцькій є шокуючим свідченням того, що насправді означала тодішня антипольська акція, що була нічим іншим, як геноцидною етнічною чисткою”.

Депутати Бродівської районної ради вже прийняли заяву, у якій йдеться, що звинувачення, які лунають від найвищих посадовців Польщі на адресу українського народу, є безпідставними та нічим не обґрунтованими, вони принижують честь і гідність українців, формують негативний імідж України перед світовою спільнотою. Відтак, розцінюємо позицію Польщі до трактування подій у Гуті Пеняцькій в часи Другої світової війни як складову антиукраїнської пропаганди з боку офіційної Варшави.

“Вважаємо, що українська влада має належно відреагувати на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, яке стоїть за т.зв. поминальними заходами в Гуті Пеняцькій”, – йдеться у заяві.

Зазначимо, що у 2017 р. історика Михайла Галущака було затримано поліцією у с. Гута Пеняцька за тримання червоно-чорного прапора (під час суду активіста було виправдано). В наслідок цього, 7 березня того ж року націоналістичні організації влаштували пікет Львівської обласної ради і заставили депутатів прийняти рішення про щорічне вивішування червоно-чорних прапорів на будівлі ради у пам’ятні дні української національно-визвольної боротьби. Після цього такі ж рішення про вивішування червоно-чорного прапора, з ініціативи націоналістів, прийняли сотні інших місцевих рад у різних частинах України.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікований.