Take a fresh look at your lifestyle.

Миколаївську фортецю хочуть перетворити на піщаний кар’єр: запаси піску на Лисій горі оцінюють в 1 млрд 400 млн гривень

131

Унікальну Миколаївську фортецю на Львівщині намагаються знищити заради піщаного кар’єру. Спочатку – сфальсифікованими документами від комунального підприємства Львівської обласної ради у Міністерство культури.

У Львові відбулася прес-конференція щодо збереження Миколаївської фортеці, передає DailyLviv.

Сьогодні, 16 лютого, відбудеться чергова сесія Львівської обласної ради. Водночас із нею у приміщенні ЛОДА відкриється виставка світлин Миколаївської фортеці фотохудожника Ігоря Гнатіва. Вона має стати наочним доказом того, що унікальні історичні споруди XIX-XX століть існують і збережені на 90-95%.

Читайте також: У Миколаєві вимагають зміни курсування автобусу “Львів-Стрий”, щоб заїжджав до Миколаєва.

Тож руйнувати їх заради кар’єру для видобутку піску – злочин. Але саме так планує вчинити з цими фортифікаційними спорудами керівництво комунального підприємства «Реставрація замків і палаців Львівщини», яке належить Львівській облраді. Вочевидь, комусь дуже кортить заробити 1 млрд 400 млн грн: на таку суму оцінюють запаси піску на Лисій горі, де розташована Миколаївська фортеця. 

Миколаївська фортеця

Міністр культури Олександр Ткаченко, який за посадою мав би першим кинутись на захист старовинної фортеці, не вважає її об’єктом, гідним для збереження. Поліція, до якої звернулись із заявою місцеві жителі, кримінальне провадження за фактом спроби її руйнації відкрила, але результату немає. Від звернень до СБУ та прокуратури – майже такий самий ефект. Нібито всім вигідно, щоб історичну фортецю зрівняли з піском замість того, щоб перетворити на туристичну перлину. 

Хто ж стоїть за узаконенням цього акту вандалізму і чи вдасться захистити цінну пам’ятку? Це та інші питання обговорювали у Львівському пресклубі під час пресконференції якраз напередодні пленарного засідання Львівської обласної ради. 

Чому міністр культури Олександр Ткаченко повівся на брехню?

Миколаївська фортеця є єдиним в Україні зразком австрійських фортифікацій XIX-XX століття. Укріплення біля Розвадова та Миколаєва почали будувати ще у 1877-1878 роках. У часи Першої світової війни фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини. Пізніше її використовували бійці УПА.

– Тут було щонайменше 23 польові укріплення та 8 батарей, близько 40 км підземних переходів, а загалом фортеця розрахована на 10 тисяч людей, – розповів Леонід Озірковський, кандидат технічних наук, доцент кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань НУ «Львівська політехніка». –  Сьогодні ця фортеця єдина, збережена на 95%, уціліли майже всі інженерні конструкції. Чому у нас зараз є війна?  Бо на сході України такі речі були знищені замість того, щоб використовувати їх для патріотичного виховання. І зараз таку пам’ятку збираються знищити й у нас. 

Василь Петрик, доцент кафедри «Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів» НУ «Львівська політехніка», розповів, що фортеця є пам’яткою історії місцевого значення від 2017 року. Але багато укріплень і приміщень не вдалося зареєструвати, хоча документацію почали розробляти ще від 2015 року. 

– У 2019 році громада виступила проти будівництва кар’єру. Вдалося зібрати групу фахівців різних галузей, тут працювали архітектори, інженери, історики, художники…. На сьогодні ми оперуємо цифрою 21 об’єкт, який має підлягати збереженню. Ми організували паспортизацію об’єктів, подали облікову картку у Міністерство культури для присвоєння охоронного номера ще у червні 2019 року. Проте, ці документи десь «залягли» у кабінетах чиновників. А тепер ми знаємо, що поза спинами науковців у міністерство йшли інші документи…

Їх підготували у комунальному підприємстві «Реставрація замків і палаців Львівщини», яким керує Валерій Потюк. А в цих паперах – кардинально інша інформація і висновок, що фортеця нібито зруйнована на… 85%. А ще – посилання на сумнівні російські «першоджерела» при описі історичної цінності об’єкта. І до цього всього – підроблений підпис експерта, відомого геральдиста професора Андрія Гречила, який обурено відхрещувався від нього.

– Я добре знаю професора Гречила, він ніколи би не підписав цього фальсифікату, – говорить  Леонтій Войтович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії середніх віків і візантиністики ЛНУ ім. І. Франка. – Тільки дилетанти могли так діяти: один написав, другий прочитав і погодився. І дуже прикро, що саме вони вирішують долю пам’яток. Ви подивіться, як шанобливо ставляться до фортець австрійці чи французи – у них немає відбою від туристів. А в Україні знищити найкраще збережену фортецю часів Першої світової війни, яка є унікальною для Європи загалом, можна простим розчерком пера. Ми не повинні дозволити це зробити. 

– Це комунальне підприємство, яке я не можу назвати інакше, як «Роги і копита», перекручує очевидні речі, – обурюється Іван Максимович, представник ГФ “Миколаївська народна самооборона”. – Вони в очі брешуть міністрові культури Олександрові Ткаченкові, фактично заперечуючи саме існування Миколаївської фортеці. І міністр, попри те, що працювала комісія, доходить висновку, що «складові об’єкту залишків укріплень на Лисій горі не мають ознак культурної спадщини і не підлягають до занесення до державного реєстру нерухомих пам’яток». Фактично така відповідь дає згоду на руйнацію Миколаївської фортеці і функціонування піщаного кар’єра. 

Іван Максимович також повідомив, що була спроба підпалу цих об’єктів:

– Чотири спостережні пункти завалені, туди напхали сухе гілля. Також виглядає так, що хотіли знищити й печери. Показати, що тут справді вже нічого немає. Ми звернулись до поліції, є відкрите кримінальне впровадження з цього приводу. А далі – тиша. Це сумно, бо люди, які порахували, що Лиса гора за вартістю піску коштує 1 млрд 400 млн грн, навряд чи хочуть зупинятися перед можливістю наживи. 

Учасники пресконференції звернулись до депутатів ЛОР,  прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра культури Олександра Ткаченка, а також очільників СБУ, МВС і Прокуратури з проханням прийняти правильне рішення: сприяти внесенню Миколаївської фортеці до реєстру пам’яток історичного значення і проголосувати за заборону комунальному підприємству лобіювати на Лисій горі піщаний кар’єр.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікований.