Take a fresh look at your lifestyle.

“Пішов у засвіти воїн, що воював до останнього дня”: помер легендарний воїн УПА

0

На 95-му році життя у вічність відійшов Дячун Теодор Григорович – легендарний боєць Української Повстанської Армії, почесний громадянин м. Біла Церква.

Про це повідомив відомий український політик Юрій Сиротюк.

“Пішов у Засвіти воїн, що воював до останнього дня. Хто хоч раз був на Марші УПА мусить пам’ятати друга Теодора. Після важкої хвороби на 95 році життя помер Дячун Теодор Григорович – легендарний боєць Української Повстанської Армії, почесний громадянин м. Біла Церква”, – йдеться у дописі.

Читайте також: У Тернополі міський стадіон перейменували на честь Романа Шухевича.

Народився 20 березня 1927-го у селі Стегниківці на Тернопільщині. Батько Григорій Дячун був секретарем «Просвіти» й головою об’єднання селян «Сільський господар». Мама Євдокія — активісткою «Союзу Українок».Закінчив сім класів школи. У 14 років у 1941 році пішов у підпілля, після того як побачив трупи 1,2 тисячі в’язнів Тернопільської тюрми, яких розстріляло НКВС, серед них було двоє дядьків Теодора Дячуна — Гнат і Іван.

Півроку проходив юнацький вишкіл ОУН-УПА. 20 травня 1945 року Теодора Дячуна офіційно прийняли в Організацію українських націоналістів. Перед шістьма командирами і капеланом він прочитав декалог і спеціальну молитву. Отримав псевдо «Голуб», бо часто посилали носити листи. Зразу ж призначили керівником групи із забезпечення повстанців продовольством і зброєю.

З 1945 року офіційно воював у лавах Української повстанської армії. Очолював групу зі здобування набоїв і провіанту. За два роки почалася операція «Червона мітла», під час якої НКВДисти чистили галицькі села від учасників національно-­визвольного руху. Через це змушений був легалізуватися. Влаштувався на роботу в дорожню службу. Вдень із хлопцями засипали ями на дорогах, а вночі виконували завдання районних провідників.

У 1949 році був арештований на явочній квартирі. За рік засудили до розстрілу. Вирок змінили на 25 років каторги і п’ять років таборів. Покарання відбував у Омській тюрмі та спецтаборі «Екібастуз-вугіллля» у Казахстані. 1956-го, під час хрущовської відлиги, вирок скоротили вдвічі. Виконував норму на 130 відсот­ків — день рахували за три.

Після смерті Сталіна звільнений, з 1964 року проживав в Джезказгані — там жила двоюрідна сестра, приїхала до висланого чоловіка. Довгі роки працював на шахті, раз в тиждень приходив відмічатися до відділення міліції.

З 1978 року проживає у Білій Церкві на Київщині. разом з дружиною Лідією. 31 серпня 2017 року Білоцерківська міська рада визнала Теодора Дячуна Почесним громадянином Білої Церкви.

Брав участь у подіях Революції Гідності, регулярно чергував на Майдані. Неодноразово їздив на східний фронт підтримати вояків батальйону «Київська Русь». Із пенсії постійно жертвує кошти на допомогу Збройним силам України.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікований.